Доброго дня, дорогі учні 10 класу!

Пропоную матеріал за темами уроків 453-470 

«Грунти. Підготовка грунтів до висівання овочевих культур»

Уважно прочитай матеріал та виконай завдання!

Важливим елементом системи землеробства є система обробітку ґрунту. Значення механічного обробітку ґрунту зумовлене дією на всі його властивості та наявність у ньому земних факторів життя рослин, які визначають родючість. Неправильно проведений обробіток ґрунту завдає йому значної шкоди, знижуючи потенційну й ефективну родючість. Спостереженнями вчених встановлено рівні впливу на врожайність вирощуваних культур агротехнічних заходів при сумісному їх застосуванні: удобрення ґрунту -- 50, обробіток -- 20, сорти -- 10, захист від шкідливих організмів -- 20%.

Система обробітку ґрунту під овочеві культури майже така, як і під польові. При цьому слід брати до уваги те, що овочеві культури утворюють велику вегетативну масу і порівняно невелику кореневу систему. Це зумовлює значно більшу вимогливість їх до родючості і вологості грунту. Деякі овочеві культури мають дрібне насіння, яке висівають на глибину 0,2-2 см. Тому для них треба старанно обробляти верхній шар грунту. Насіння окремих культур містить ефірну олію, внаслідок чого погано вбирає вологу і повільно проростає (сходи з'являються на 10-20-й день після сівби). За цей період з'являється багато бур'янів, які швидко переростають культури та пригнічують їх. Все це свідчить про те, що основним завданням системи обробітку грунту в овочевих сівозмінах є створення глибокого орного шару, посилення аерації, нагромадження достатньої кількості поживних речовин, зменшення забур'яненості полів, знищення шкідників і збудників хвороб, а також вирівнювання поверхні грунту. Лише такий обробіток грунту сприяє дружному проростанню насіння, росту і розвитку рослин та забезпечує високу врожайність овочевих культур.

Деякі овочеві культури (коренеплоди, цибуля, часник, хрін, катран) формують продуктивні органи в грунті, тому для інтенсивного росту й утворення якісної товарної продукції необхідні глибока оранка і розпушування грунту. Під час обробітку загортаються рослинні рештки попередників і органічні добрива, знищуються бур'яни, шкідники і збудники хвороб, створюються сприятливі умови для мікробіологічних процесів у грунті. Розвиток кореневої системи овочевих культур значною мірою залежить від стану грунту. Чим краще розроблений грунт, тим сприятливіші умови для її розвитку.

Залежно від грунтово-кліматичних умов зони, агробіологічних особливостей культур, попередника, механічного складу і стану грунту, а також забур'яненості полів і строку сівби система обробітку може бути різною.

Грунт під овочеві культури починають обробляти восени, відразу після збирання попередника. На полях, засмічених одно- і дворічними бур'янами, проводять дискування на глибину 7-8 см, а на засмічених коренепаростковими бур'янами (осотом, березкою польовою та ін.) лущення роблять два рази: перше - дисковими лущильниками на глибину 7-8 см, а другий (через 10-15 днів) - лемішними на глибину 14-16 см. Своєчасне лущення створює сприятливі умови для проростання бур'янів, які знищують зяблевою оранкою.

Для вирівнювання поверхні грунту в умовах зрошування 1-2 рази за ротацію сіво зміни проводять експлуатаційне планування планувальниками П-2,8, ПА-3, П-4. Глибина зняття шару грунту не повинна перевищувати 5-7 см.

Поля, засмічені пирієм повзучим, лущать також два рази: перший - лемішними лущильниками на глибину залягання кореневищ, другий - через 10-15 днів (як тільки на поверхні грунту з'являться шильця пирію) дисковими лущильниками у двох напрямах, щоб добре порізати кореневища. Після з'явлення проростків поле орють глибоко плугами з передплужниками. Передплужники встановлюють на 2-3 см глибше, ніж при лущенні. При такому обробітку грунту кореневища загортаються на глибину і гинуть.

Зяблеву оранку під овочеві культури проводять плугами з передплужниками. Глибина її залежить від типу грунту і товщини гумусового горизонту. За даними науково-дослідних установ, збільшення глибини зяблевої оранки до 35-45 см позитивно впливає на знищення бур'янів, а в окремих випадках і на врожайність овочевих культур. Післядія глибокої оранки проявляється протягом кількох років.

На грунтах з глибоким гумусовим горизонтом ефективна пошарова оранка з одночасним внесенням органічних добрив; 1-2 рази за ротацію оранку проводять на глибину 35-50 см. Це зменшує забур'яненість верхнього шару грунту, сприяє нагромадженню у ньому вологи, стимулює мікробіологічні процеси та створює сприятливі умови для розвитку кореневої системи рослин. Якщо грунт пересушений, перед оранкою поле поливають (400-600 м3/га води). Грунти з неглибоким орним шаром (підзолисті) орють на всю глибину з одночасним поглибленням на 10-15 см. Під оранку вносять мінеральні та органічні добрива.

Для вирівнювання і очищення верхнього шару грунту від бур'янів, нагромадження в ньому вологи та поживних речовин велике значення має напівпаровий обробіток. Суть його полягає у проведенні ранньої зяблевої оранки з боронуванням і коткуванням у строки, коли температурні умови сприятливі для проростання насіння бур'янів. Через 10-15 днів після зяблевої оранки, як тільки з'являться сходи бур'янів, проводять культивацію на глибину 6-8 см з одночасним боронуванням і коткуванням. За літньо- осінній період потрібно провести 2-3 культивації. Щоб зменшити запливання грунту, останню культивацію проводять без боронування і коткування. Такий обробіток грунту найбільш доцільно застосовувати під дрібнонасінні овочеві культури (моркву, петрушку, цибулю, буряки, редиску тощо). Під розсадні культури при напівпаровому обробітку грунту культивації слід проводити на глибину 10-12 см (на глибину висаджування рослин).

Щоб запобігти змиванню орного шару, на схилах крутістю понад 2 градуси зяблеву оранку доцільно поєднувати зі щілюванням. Заплавні грунти, які часто затоплюються паводковими водами, орють навесні в міру їх підсихання.

Торфові та торфоболотні грунти орють на глибину 30-35 см, а ті, що мають неглибокий орний шар, - на повну глибину з грунтопоглибленням на 10-15 см раз у 2-3 роки. Оранку з грунтопоглибленням краще проводити у літній період, щоб до замерзання звільнити верхній шар його від шкідливих для рослин закисних сполук. Розпушують торфовища дисковими знаряддями та звичайними боронами. Для поліпшення водно-фізичних властивостей на торфовищах застосовують кротовий дренаж. Це посилює аерацію і мікробіологічні процеси, що сприяє нагромадженню у грунті доступних для рослин поживних речовин і підвищенню врожайності на 30-40 ц/га та більше.

На перезволожених грунтах під овочеві культури застосовують профілювання площі - створюють грядки, гребені. Висота їх за рахунок нарізання борозен досягає 20-25 см. При профілюванні відстань між центрами гребенів становить 50-90, ширина грядок - 80-120 см. Профілювання сприяє також скорішому просиханню і прогріванню грунту навесні.

Для повторних і літніх посівів оранку проводять відразу після збирання попередників з одночасним боронуванням і коткуванням. Запізнення з оранкою призводить до пересихання грунту.

Завданням весняного обробітку грунту є збереження вологи, боротьба з бур'янами, створення сприятливих умов для сівби і висаджування розсади, проростання насіння та інтенсивного росту і підвищення продуктивності рослин. На грунтах, які швидко пересихають, його починають з боронування зябу (закриття вологи) важкими боронами.

На добре підготовлених восени грунтах такі культури, як горох, цибулю, редиску, петрушку, кріп, салат, висівають відразу після боронування. Для кращого розпушування грунту агрегат комплектують з двох рядів борін. При надмірному зволоженні, особливо на важких грунтах, весняний обробіток починають з культивації зябу з боронуванням. Це сприяє кращому прогріванню і підсиханню верхнього його шару. При потребі поверхню грунту вирівнюють шлейф-боронами чи спеціальними вирівнювачами-волокушами. Гребенисту поверхню грунту доцільно вирівнювати агрегатом, у якому в першому ряді розміщують шлейф-борони, а в другому - зубові. Якщо грунт швидко підсихає, агрегат для обробітку грунту комплектують з середніх або важких борін, шлейф-борін і райборін. За 2-3 дні до сівби проводять передпосівну (4-6 см) культивацію з одночасним боронуванням і коткуванням.

Вирівнюванням і розпушуванням верхнього шару грунту створюються сприятливі умови для дружного проростання насіння та приживання розсади.

Слід зазначити, що весняні культивації, оранку і переорювання зябу проводять тільки в агрегаті з боронуванням, а при потребі - і з коткуванням. Проведення цих операцій без боронування і коткування призводить до утворення брил, що значно ускладнює сівбу і догляд за рослинами, а також сприяє пересиханню верхнього шару грунту. На таких площах сходи з'являються нерівномірні та зріджені.

Під пізні овочеві культури (огірки, помідори, пізню капусту та ін.) після закриття вологи проводять ще 3-4 культивації з одночасним боронуванням і коткуванням. Кожну наступну культивацію проводять через 10-12 днів (у період масової появи сходів бур'янів) після попередньої. Передпосівну культивацію для дрібнонасінних культур роблять на глибину 4-6 см, а для крупнонасінних - на глибину його загортання або висаджування. Слідом за передпосівною культивацією проводять сівбу чи висаджують розсаду. Запізнення з сівбою (навіть на 1-2 дні) призводить до значної втрати грунтом вологи, що, в свою чергу, подовжує період з'явлення сходів і є причиною поганого приживання розсади.

Особливо велике значення в передпосівному обробітку грунту при сівбі дрібнонасінних культур має до- і післяпосівне коткування. Воно сприяє ущільненню грунту, підняттю вологи у верхній шар та з'явленню дружних і рівномірних сходів.

Завдання

1.Дай письмову відповідь на питання:

Чи впливає якість обробки грунту на врожайність овочевих культур? Чому?

2. Заповни таблицю

	Тип грунту	Особливості обробку
1	Грунти з глибоким гумусовим горизонтом (черноземи)
2	Торфяні грунти