пʼятниця, 27 березня 2020 р.


Доброго дня, дорогі учні 10 класу!
Пропоную матеріал за темами уроків 453-470 
«Грунти. Підготовка грунтів до висівання овочевих культур»
Уважно прочитай матеріал та виконай завдання!



Важливим елементом системи землеробства є система обробітку ґрунту. Значення механічного обробітку ґрунту зумовлене дією на всі його властивості та наявність у ньому земних факторів життя рослин, які визначають родючість. Неправильно проведений обробіток ґрунту завдає йому значної шкоди, знижуючи потенційну й ефективну родючість. Спостереженнями вчених встановлено рівні впливу на врожайність вирощуваних культур агротехнічних заходів при сумісному їх застосуванні: удобрення ґрунту -- 50, обробіток -- 20, сорти -- 10, захист від шкідливих організмів -- 20%.
Система обробітку ґрунту під овочеві культури майже така, як і під польові. При цьому слід брати до уваги те, що овочеві культури утворюють велику вегетативну масу і порівняно невелику кореневу систему. Це зумовлює значно більшу вимогливість їх до родючості і вологості грунту. Деякі овочеві культури мають дрібне насіння, яке висівають на глибину 0,2-2 см. Тому для них треба старанно обробляти верхній шар грунту. Насіння окремих культур містить ефірну олію, внаслідок чого погано вбирає вологу і повільно проростає (сходи з'являються на 10-20-й день після сівби). За цей період з'являється багато бур'янів, які швидко переростають культури та пригнічують їх. Все це свідчить про те, що основним завданням системи обробітку грунту в овочевих сівозмінах є створення глибокого орного шару, посилення аерації, нагромадження достатньої кількості поживних речовин, зменшення забур'яненості полів, знищення шкідників і збудників хвороб, а також вирівнювання поверхні грунту. Лише такий обробіток грунту сприяє дружному проростанню насіння, росту і розвитку рослин та забезпечує високу врожайність овочевих культур.
Деякі овочеві культури (коренеплоди, цибуля, часник, хрін, катран) формують продуктивні органи в грунті, тому для інтенсивного росту й утворення якісної товарної продукції необхідні глибока оранка і розпушування грунту. Під час обробітку загортаються рослинні рештки попередників і органічні добрива, знищуються бур'яни, шкідники і збудники хвороб, створюються сприятливі умови для мікробіологічних процесів у грунті. Розвиток кореневої системи овочевих культур значною мірою залежить від стану грунту. Чим краще розроблений грунт, тим сприятливіші умови для її розвитку.
Залежно від грунтово-кліматичних умов зони, агробіологічних особливостей культур, попередника, механічного складу і стану грунту, а також забур'яненості полів і строку сівби система обробітку може бути різною.
Грунт під овочеві культури починають обробляти восени, відразу після збирання попередника. На полях, засмічених одно- і дворічними бур'янами, проводять дискування на глибину 7-8 см, а на засмічених коренепаростковими бур'янами (осотом, березкою польовою та ін.) лущення роблять два рази: перше - дисковими лущильниками на глибину 7-8 см, а другий (через 10-15 днів) - лемішними на глибину 14-16 см. Своєчасне лущення створює сприятливі умови для проростання бур'янів, які знищують зяблевою оранкою.
Для вирівнювання поверхні грунту в умовах зрошування 1-2 рази за ротацію сіво зміни проводять експлуатаційне планування планувальниками П-2,8, ПА-3, П-4. Глибина зняття шару грунту не повинна перевищувати 5-7 см.
Поля, засмічені пирієм повзучим, лущать також два рази: перший - лемішними лущильниками на глибину залягання кореневищ, другий - через 10-15 днів (як тільки на поверхні грунту з'являться шильця пирію) дисковими лущильниками у двох напрямах, щоб добре порізати кореневища. Після з'явлення проростків поле орють глибоко плугами з передплужниками. Передплужники встановлюють на 2-3 см глибше, ніж при лущенні. При такому обробітку грунту кореневища загортаються на глибину і гинуть.
Зяблеву оранку під овочеві культури проводять плугами з передплужниками. Глибина її залежить від типу грунту і товщини гумусового горизонту. За даними науково-дослідних установ, збільшення глибини зяблевої оранки до 35-45 см позитивно впливає на знищення бур'янів, а в окремих випадках і на врожайність овочевих культур. Післядія глибокої оранки проявляється протягом кількох років.
На грунтах з глибоким гумусовим горизонтом ефективна пошарова оранка з одночасним внесенням органічних добрив; 1-2 рази за ротацію оранку проводять на глибину 35-50 см. Це зменшує забур'яненість верхнього шару грунту, сприяє нагромадженню у ньому вологи, стимулює мікробіологічні процеси та створює сприятливі умови для розвитку кореневої системи рослин. Якщо грунт пересушений, перед оранкою поле поливають (400-600 м3/га води). Грунти з неглибоким орним шаром (підзолисті) орють на всю глибину з одночасним поглибленням на 10-15 см. Під оранку вносять мінеральні та органічні добрива.
Для вирівнювання і очищення верхнього шару грунту від бур'янів, нагромадження в ньому вологи та поживних речовин велике значення має напівпаровий обробіток. Суть його полягає у проведенні ранньої зяблевої оранки з боронуванням і коткуванням у строки, коли температурні умови сприятливі для проростання насіння бур'янів. Через 10-15 днів після зяблевої оранки, як тільки з'являться сходи бур'янів, проводять культивацію на глибину 6-8 см з одночасним боронуванням і коткуванням. За літньо- осінній період потрібно провести 2-3 культивації. Щоб зменшити запливання грунту, останню культивацію проводять без боронування і коткування. Такий обробіток грунту найбільш доцільно застосовувати під дрібнонасінні овочеві культури (моркву, петрушку, цибулю, буряки, редиску тощо). Під розсадні культури при напівпаровому обробітку грунту культивації слід проводити на глибину 10-12 см (на глибину висаджування рослин).
Щоб запобігти змиванню орного шару, на схилах крутістю понад 2 градуси зяблеву оранку доцільно поєднувати зі щілюванням. Заплавні грунти, які часто затоплюються паводковими водами, орють навесні в міру їх підсихання.
Торфові та торфоболотні грунти орють на глибину 30-35 см, а ті, що мають неглибокий орний шар, - на повну глибину з грунтопоглибленням на 10-15 см раз у 2-3 роки. Оранку з грунтопоглибленням краще проводити у літній період, щоб до замерзання звільнити верхній шар його від шкідливих для рослин закисних сполук. Розпушують торфовища дисковими знаряддями та звичайними боронами. Для поліпшення водно-фізичних властивостей на торфовищах застосовують кротовий дренаж. Це посилює аерацію і мікробіологічні процеси, що сприяє нагромадженню у грунті доступних для рослин поживних речовин і підвищенню врожайності на 30-40 ц/га та більше.
На перезволожених грунтах під овочеві культури застосовують профілювання площі - створюють грядки, гребені. Висота їх за рахунок нарізання борозен досягає 20-25 см. При профілюванні відстань між центрами гребенів становить 50-90, ширина грядок - 80-120 см. Профілювання сприяє також скорішому просиханню і прогріванню грунту навесні.
Для повторних і літніх посівів оранку проводять відразу після збирання попередників з одночасним боронуванням і коткуванням. Запізнення з оранкою призводить до пересихання грунту.
Завданням весняного обробітку грунту є збереження вологи, боротьба з бур'янами, створення сприятливих умов для сівби і висаджування розсади, проростання насіння та інтенсивного росту і підвищення продуктивності рослин. На грунтах, які швидко пересихають, його починають з боронування зябу (закриття вологи) важкими боронами.
На добре підготовлених восени грунтах такі культури, як горох, цибулю, редиску, петрушку, кріп, салат, висівають відразу після боронування. Для кращого розпушування грунту агрегат комплектують з двох рядів борін. При надмірному зволоженні, особливо на важких грунтах, весняний обробіток починають з культивації зябу з боронуванням. Це сприяє кращому прогріванню і підсиханню верхнього його шару. При потребі поверхню грунту вирівнюють шлейф-боронами чи спеціальними вирівнювачами-волокушами. Гребенисту поверхню грунту доцільно вирівнювати агрегатом, у якому в першому ряді розміщують шлейф-борони, а в другому - зубові. Якщо грунт швидко підсихає, агрегат для обробітку грунту комплектують з середніх або важких борін, шлейф-борін і райборін. За 2-3 дні до сівби проводять передпосівну (4-6 см) культивацію з одночасним боронуванням і коткуванням.
Вирівнюванням і розпушуванням верхнього шару грунту створюються сприятливі умови для дружного проростання насіння та приживання розсади.
Слід зазначити, що весняні культивації, оранку і переорювання зябу проводять тільки в агрегаті з боронуванням, а при потребі - і з коткуванням. Проведення цих операцій без боронування і коткування призводить до утворення брил, що значно ускладнює сівбу і догляд за рослинами, а також сприяє пересиханню верхнього шару грунту. На таких площах сходи з'являються нерівномірні та зріджені.
Під пізні овочеві культури (огірки, помідори, пізню капусту та ін.) після закриття вологи проводять ще 3-4 культивації з одночасним боронуванням і коткуванням. Кожну наступну культивацію проводять через 10-12 днів (у період масової появи сходів бур'янів) після попередньої. Передпосівну культивацію для дрібнонасінних культур роблять на глибину 4-6 см, а для крупнонасінних - на глибину його загортання або висаджування. Слідом за передпосівною культивацією проводять сівбу чи висаджують розсаду. Запізнення з сівбою (навіть на 1-2 дні) призводить до значної втрати грунтом вологи, що, в свою чергу, подовжує період з'явлення сходів і є причиною поганого приживання розсади.
Особливо велике значення в передпосівному обробітку грунту при сівбі дрібнонасінних культур має до- і післяпосівне коткування. Воно сприяє ущільненню грунту, підняттю вологи у верхній шар та з'явленню дружних і рівномірних сходів.

Завдання
1.Дай письмову відповідь на питання:
Чи впливає якість обробки грунту на врожайність овочевих культур? Чому?
2. Заповни таблицю


Тип грунту
Особливості обробку
1
Грунти з глибоким гумусовим горизонтом (черноземи)

2
Торфяні грунти




середа, 25 березня 2020 р.

Участь у Всеукраїнському проєкті «Озеленення України»

Вітаємо дівчат!



Учениці 10 класу нашого закладу освіти  Волжина Олена та Будніченко Альона  під керівництвом вчителя трудового навчання Вербицької Тетяни Геннадіївни взяли участь у Всеукраїнському проєкті «Озеленення України», а саме у Всеукраїнському тематичному конкурсі малюнків «Озеленення України»  за сприяння народних депутатів України Ірини Верещук та Дмитра Лубінця. За свою наполегливу працю, творчість та фантазію учениці  отримали сертифікати учасників.




понеділок, 23 березня 2020 р.

Шановні батьки та учні 10 класу! Пропоную ознайомитися з матеріалами з предмету "Сільськогосподарська справа" самостійно та виконати завдання! Бажаю успіху!


ЦІКАВО ЗНАТИ! ПРОЧИТАЙ! ВИКОНАЙ ЗАВДАННЯ!
Залежно від особливостей будови і розмноження виділяють наступні види бур'яну:
1.     Паразити.
2.     Непаразити:
·         однорічні;
·         дворічні;
·         багаторічні.
Від конкретного виду буде залежати те, як позбутися бур’яну.
Паразити
До цього виду відносяться рослини, які не можуть існувати самостійно. В нашій місцевості найпоширенішими є повитиця і вовчок. Вони не мають власної кореневої системи і хлоропластів, а тому отримують поживні речовини тільки від рослини-хазяїна.
Бур’яни-паразити становлять велику небезпеку, бо можуть поширюватися по всіх посадках культурних рослин.


Непаразити
Бур’яни-непаразити не такі небезпечні, але боротьба з ними віднімає куди більше ресурсів. До цієї групи відносяться невибагливі рослини, які швидко проростають на полях та городах. Тим самим вони «забивають» корисні культури: конкурують із ними за світло, воду і поживні речовини.
Багаторічні
Найважче боротися із багаторічними бур’янами, які розмножуються за допомогою кореневої системи. Вони здатні виживати навіть у випадку регулярного знищення надземної частини.
БОРОТЬБА ІЗ БУР'ЯНАМИ НА ГАЗОНІ
У випадку з газоном бур’яни не є такою проблемою як в саду чи на городі. Завдяки тому що газон складається із одного виду, сторонні рослини помітні відразу, що дозволяє позбутися їх до того, як вони розростуться.
Головна особливість боротьби із бур’яном на газоні – точкові дії. Вам не потрібно прополювати цілі гектари і розприскувати гербіциди літрами. Достатньо зрізати шкідника під корінь чи обробити із пульверизатора.
БУР'ЯНИ НА ГОРОДІ
Якщо на газоні бур’яни – «косметична» проблема, то на городі вони є куди більшою небезпекою. Вони не просто знижують врожайність, але взагалі можуть призвести до загибелі культурних рослин.
На городі боротьба із бур’яном проходить глобально і систематично. Для цього окремо або комбіновано використовується:
• обробка ґрунту;
• прополка;
• використання гербіцидів;
• попередження росту шкідливих рослин (додаткові посадки, мульчування).


ФІЗИЧНА ОБРОБКА ҐРУНТУ
Найпростіший спосіб – обробка верхніх шарів ґрунту. Роблять це за допомогою ручних інструментів, мотоблоків, борін так, щоб глибина занурення робочої частини не перевищувала 10 см. Так земля буде залишатися рихлою, а тому позбутися бур’янів буде легко. При цьому насіння, яке залишається в ґрунті, не виноситься на поверхню і не проростає.
Рослини, які розмножуються за допомогою кореневої системи (пирій, мишій, осот), краще за все видаляти висушуванням. Землю не просто рихлять, але і перевертають. Так вона починає швидко втрачати вологу, і коріння висихає.
МЕХАНІЧНА БОРОТЬБА ІЗ БУР'ЯНАМИ
На невеликих ділянках краще за все боротися із бур’янами прополкою. Невелика трава видаляється із коренем. Вже великі рослини зрізають так, щоб не пошкодити кореневище. Ріст його швидко відновиться, але після повторного зрізання у бур’яну не вистачить сил для подальшого росту.
У садах, на межі городу, газонах менше всього сил та часу віднімає покіс бур’яну тримером. Бувають електротріммери для трави і бензотріммери.Єдиний нюанс: проводити його необхідно до дозрівання насіння, щоб випадково не поширити їх по більшій території.
Дещо екзотичним методом є використання вогню. Бур’яни починають проростати до появи сходів, і в цей момент їх можна спалити за допомогою паяльної лампи. Затримувати вогонь при цьому на одному місці надовго не можна, щоб не пошкодити посіви.
МУЛЬЧУВАННЯ
Світло життєво необхідне рослинам. Якщо обмежити його потрапляння, то бур’яни перестануть рости. Це можна зробити за допомогою мульчування. Для цього вам знадобиться компост, солома, тирса, кора, геотекстиль чи непрозора плівка. Ними укривається весь простір, вільний від культурних рослин. Такий метод не тільки пригнічує ріст бур’яну, але і допомагає зберігати вологу в засушливу пору.

ДОДАТКОВІ ПОСАДКИ
Ефективно пригнічують ріст бур’яну додаткові посадки. Цей метод полягає у висаджуванні на вільних ділянках (міжряддя, звільнені після збору врожаю місця) інших корисних рослин. Найбільш поширеними є салатні культури і зелень: латук, рукола, салат, кріп, петрушка. Також для цих цілей підходить капуста, буряк, квасоля.
Посів швидкозростаючих рослин: сидераті
Особливий вид додаткових посадок – посів сидератів.
В цьому випадку використовуються не тільки харчові культури. Найбільш поширені сидерати: люцерна, суданка, соя, пшениця, ячмінь. Їх висівають після збору основного врожаю, і тим самим не дають бур’янам розростатися на обробленій землі.
Сидерати заорюють дисковою бороною восени чи ранньою весною. Їх корені слугують добривом, а подрібненні стебла перетворюються в мульчуючий шар.

ХІМІЧНА ОБРОБКА БУР'ЯНУ ГЕРБІЦИДАМИ
У випадках, коли бур’ян поширився по всій ділянці, боротися з ними звичайними способами достатньо складно. Тут у фермера залишається один вихід – гербіцид. Так називаються хімікати, які створені спеціально для знищення бур’янів.
Суміш на основі гербіциду наноситься прямо на бур’ян. В цьому вам допоможе ручний обприскувач. Компанія «Foresta» пропонує на вибір 3 види обприскувачів:
1.     Пневматичні ранцеві обприскувачі – найпоширеніший тип. До них відносяться представники серії «Foresta HS». Підходять для обробки грядок не тільки від бур’янів, а й від шкідників.
2. Акумуляторні розпилювачі потужніші за пневматичні завдяки використанню силової установки. Так, модель «Foresta BS-80» дозволяє розприскувати розчин гербіциду на 2,5 м, що значно скоротить час обробки.
3. Найпотужнішими є мотооприскувачі («Foresta GS-355», «GS-650» и «GS-750»), оснащені бензиновими двигунами. З їх допомогою обробляють не тільки грядки, але й виноградники, садові дерева.
Гербіцид – це отрутохімікат, а тому при його використанні потрібно дотримуватись техніки безпеки. При самостійному приготуванні розчину, ні в якому разі неможна перевищувати рекомендоване дозування.
Найкращий результат показують гербіциди суцільної дії, але вони знищують не тільки бур’ян, а взагалі усі рослини, на які потрапляють. Саме тому потрібно акуратно проводити обробку, щоб не зачепити корисні культури.
ЕМ ПРЕПАРАТИ
Прихильники органічного землеробства активно використовують ЕМ-препарати. Це особливі концентрати, які містять мікроорганізми, а не активні речовини, як звичайні добрива. Бактерії «оздоровлюють» ґрунт, відновлюючи природний баланс, пригнічують розвиток хвороботворних мікробів.
ЕМ-препарати не можуть бути основним засобом для боротьби із бур’янами, але стануть непоганим помічником. Для початку проводиться прополка таким чином, щоб залишити частину пагону на поверхні. Після цього отримані «пеньки» засипають землею, і поливають розчином ЕМ-концентрату.
Мікроорганізми почнуть швидко розмножуватись і буквально з’їдять залишки бур’яну.
НАРОДНІ ЗАСОБИ
Альтернативою використанню отрутохімікатів можуть стати народні засоби. Найпопулярніші методи – розчини на основі оцту, соди, господарського мила. Вони впливають на бур’ян як гербіцид, але при цьому не такі шкідливі для здоров’я людини.
Розчин оцту готують із столового оцту і води, які змішують у відношенні 1:1. Потім додають 20-25 г лимонної кислоти (1 пакетик), 30 г спирту. Отримана суміш набагато дешевша за гербіцид, але не менш результативна.
Схожий ефект дає розчин 2 ст. ложки соди на 5 л води. Також в нього можна додати 20 грамів господарського мила, подрібненого на тертці. Така суміш може використовуватись не тільки проти бур’яну, але і грибкових захворювань, наприклад, борошнистої роси.
Популярним серед дачників є рецепт гербіцидного мила. Готується він на основі оцту (15-20%): на 1 літр оцту додають 150 г солі і 5 мл рідкого мила.
Працюють народні засоби завдяки високій концентрації в подібних розчинах основ і кислот.
ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНІ МІРИ
Кожен знає, що найкраще лікування – це профілактика. Із бур’янами ситуація аналогічна: набагато легше попередити їх появу, ніж займатися боротьбою із ними.
До найефективніших заходів, які попереджують поширення бур’яну, відносять:
·         прополку шкідливих рослин до появи насіння;
·         знищення бур’яну не тільки на оброблюваній землі, а й на прилеглій території;
·         використання добре очищеного посівного матеріалу;
·         попередити занос насіння бур’яну зовні можна, якщо відгородити грядки і
квітник від домашніх тварин;
·         для газону найкраща профілактика – регулярне підстригання.
Пам’ятайте: головна ваша зброя – час. Використовуйте гербіциди і проводьте прополку вчасно, і зможете надовго забути про бур’яни!

ПРОДУМАЙ І ОБГОВОРИ ОТРИМАНИЙ МАТЕРІАЛ!
ЗАПОВНИ ТАБЛИЦЮ ЗА ПРИКЛАДОМ!

ФІЗИЧНА ОБРОБКА ҐРУНТУ

Найпростіший спосіб – обробка верхніх шарів ґрунту. Роблять це за допомогою ручних інструментів, мотоблоків, борін так, щоб глибина занурення робочої частини не перевищувала 10 см.
МЕХАНІЧНА БОРОТЬБА ІЗ БУР'ЯНАМИ


МУЛЬЧУВАННЯ


ДОДАТКОВІ ПОСАДКИ


ХІМІЧНА ОБРОБКА БУР'ЯНУ ГЕРБІЦИДАМИ


ЕМ ПРЕПАРАТИ

НАРОДНІ ЗАСОБИ


ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНІ МІРИ