неділя, 19 січня 2020 р.


 







Беремо участь
 в "Інженерному тижні" присвяченому 
125-річчю 
з Дня народження С.П.Корольова

В 10-му класі  розпочата робота мейкерської лабораторії з виготовлення  креативних інженерних пристроїв «Створи диво».  Реактивний автомобіль був виготовлений з таких матеріалів як паперове горнятко, кришечки від пластикових пляшок, трубочки для коктейлю, повітряної кульки.  Скільки емоцій, зацікавленості!  Така робота до вподоби учням нашого класу. Такі вправи значною мірою впливають на формування світогляду, навичок критичного мислення, комплексного вирішення проблем, креативності, розуміння технічних процесів та способів застосування науково-технічних знань в реальному житті.

неділя, 12 січня 2020 р.

STEM-освіта надає учням комплексні знання


 Нова українська школа – її концепція та базові поняття полягають в тому, що в школі дітям потрібно дати не лише теорію, а навчити знайти потрібні знання, застосувати їх, вміти критично мислити. Вчитель допомагає отримати знання не окремими предметами, а за допомогою інтеграції багатьох напрямів в єдине ціле. Наш STEM-урок інтегрований в такі предмети як математика, інформатика, фізика, хімія, екологія, природознавство, трудове навчання. STEM-освіта прагне до компетентнісного підходу в навчанні, а це головне завдання в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами
Актуальність: Одним з актуальних напрямів модернізації та інноваційного розвитку природничо-математичного, гуманітарного профілів освіти виступає STEM-орієнтований підхід до навчання. Він сприяє популяризації інженерно-технологічних професій серед молоді, підвищує поінформованість про можливості їх кар’єри в інженерно-технічній сфері, формує стійку мотивацію у навчанні. Світ не стоїть на місці, в 21 столітті зникло багато професій, технології змінюють ринок праці, тому людина майбутнього повинна вміти самоорганізовуватись, самонавчатись, володіти основами IT-технологій. Завданням педагога є навчання і виховання людини готової вчитись протягом життя, яка буде опановувати нові навички та професії. Тому питання інтеграції в декілька предметів, набуття вміння застосовувати свої знанні, досліджувати, аналізувати та робити висновки  буде актуальним не одне десятиліття. STEM-освіта надає учням комплексні знання, які допоможуть їм з подальшим вибором бажаної професії.
Аналіз публікацій: STEM-технології впроваджені в освітній процес з 2016 року. Тому STEM- орієнтований підхід до навчання є одним з актуальних напрямків обговорення як змісту STEM- освіти, так і методики викладання математично-природничих предметів. Концепція нової української школи передбачає поєднання знань, умінь, навичок, поглядів, особистих якостей для формування випускника школи, який здатний до аналізу ситуації та прийняття рішення. STEM передбачає інтегрований підхід до освітнього процесу. Головним вектором є готовність суб’єкта до креативної творчої діяльності упродовж всього життя. Модернізація освітнього процесу широко обговорюється в виданнях, інтернетресурсах, науковцями. В працях О. Локшина, О. Савченко, Л. Ващенко, Л.В.Пироженко, О. Пометун надано рекомендації щодо зміни освітнього процесу так, щоб навчити дитину креативно мислити, робити висновки, проектувати, застосовувати знання на практиці, досліджувати, отримувати кінцевий результат своїх досліджень. Сучасні науковці рекомендують, щоб досягти високих результатів навченості, треба обирати найефективніші інноваційні технології викладання інтегрованого курсу предметів природничо-математичного, естетичного циклів та трудового навчання.
Новизна. Нова українська школа – новий формат викладача і учня! Модель сучасного учня, на мій погляд, – успішна, самодостатня особистість, що має чітку мету у виборі майбутньої професії, яка поєднує велику кількість можливостей. STEM-освіта дає змогу учням зорієнтуватися в світі сучасних професій та взяти курс до STEАM — професій, що є перспективою для української молоді.



понеділок, 25 листопада 2019 р.


СТЕЖКАМИ ВИДАТНОГО ФІЛОСОФА
 Г.С. СКОВОРОДИ
                                                           І

   
                                                 «В город не піду багатий – у полях я буду жить,
                                         Вік свій буду коротати там, де тихо час біжить.
                       О діброво, о зелена! Моя матінко свята!
                                             Тут веселість лиш для мене щиру тишу розгорта!
                                          Бо міста хоча й високі, в море розпачу штовхнуть,
                  А ворота і широкі у неволю заведуть»
                                                                                                              Г.С. Сковорода
         Історія Української державності переконливо свідчить, що розвиток культури, мистецтва, освіти, духовності, національної свідомості є провідними чинниками, двигунами розвитку незалежності України. Козацтво – специфічне явище нашого народу, яке завжди утверджувало природне право свого народу на розвиток національної ідентичності, історичну самобутність. Козацька філософська думка – це феномен, аналогів якого в історії не має. Вона народжувалася в тяжких історичних умовах національного гноблення як протест проти нав’язування іншої думки, культури, духовності.
         Українська філософська традиція була представлена творчістю мандрівних дяків, поетів. Вони творили власну специфічну культуру, поєднували народну творчість, шкільну вченість, впроваджували ідеї незламності духу, національної свідомості. Мандрівні філософи вийшли з народу, виражали в своїх писаннях риси української ментальності, зокрема, прагнення до волі, намагалися втекти від реалій світу, сповідали козацьку філософію.
         Одним з мандрівних філософів був Григорій Савич Сковорода. Його творчість можна назвати культовою для українського народу. Вона відображає сутність тогочасного суспільства, висвітлює авторське відношення до вічних проблемних питань суспільства.
         Шляхи Григорія Сковороди тісно пов’язані з Харківщиною, а, зокрема, Куп’янським районом. Ініціативна група учнів 7-10 класів зацікавилася літературно-філософським надбанням українського мислителя та здійснили краєзнавчу експедицію по місцях, де мандрував, певний час перебував філософ, де перестало битися  серце легендарного мислителя.
         Мандрівний філософ по запрошенню панів Сошальських гостював у селі Гусинка Куп’янського району Харківської області. Улюбленим місцем для роздумів була пасіка, розташована на схилі яру, на дні якого досі збереглася криниця, воду з якої пив Сковорода. Григорій Савич поєднав містичну народну творчість з прийнятими філософськими догмами. Тому єдність людини і природи була на першому місці.
Перебуваючи у Моначинівській церковній сторожці, Сковорода посадив алею молодих дубів. І сьогодні на  подвір'ї Моначинівської школи росте дуб, посаджений мандрівним філософом. Цей велетень одержав меморіальне оформлення. Вихованці нашого закладу з цікавістю відвідали шкільний музей Григорія Сковороди, прослухали змістовну розповідь екскурсоводів, пройшли стежками народного мудреця. Кожен зміг доторкнутися до зерняти духовності, відчути свободу та незалежність природи.
         Юні краєзнавці продовжили дослідження життєвого шляху поета у селі Сковородинівка Великорогозянської сільради Золочівського району Харківської області. Саме тут, у садибі поміщиків Ковалівських завершив свій земний шлях просвітитель українських земель, перший байкар, музикант, співак, композитор, а, перед усім, народний мислитель Григорій Савич Сковорода.
         Історію не можливо повернути назад. Не можна копіювати те, що вже було. Ми повинні творчо відроджувати духовні і культурні здобутки нашого славетного народу.

вівторок, 9 квітня 2019 р.

Юні квітникарі вирощують розсаду


















Весна – це пора квітів. Їм присвячують пісні, вірші, вони – вираз красномовної душевності всього живого на землі. На уроках трудового навчання учні 7-Б класу нашого закладу освіти під керівництвом вчителя Вербицької Тетяни Геннадіївни не тільки дізнаються багато цікаво про квіткове різноманіття, але й долучаються до створення прекрасних квітників. Дуже гарно зійшла розсада у наших квітникарів. Учні доглядають за нею, поливають, пікірують.

четвер, 13 грудня 2018 р.

неділя, 11 листопада 2018 р.

Звіт про одноденну турисько-краєзнавчу експедицію до Ботанічного заказника «Куп’янський»


Звіт про одноденну турисько-краєзнавчу експедицію до Ботанічного заказника «Куп’янський» у рамках навчально-освітнього загально-шкільного проекту «Первоцвіти Куп’янщини» для учнів КЗ «Куп’янський спеціальний навчально-виховний комплекс» Харківської обласної ради.

 
Первоцвіти – дивовижні рослини, які пристосувались цвісти тоді, коли в лісі на деревах ще нема листя, і кожен теплий сонячний промінчик доходить до самої землі. Підсніжник складчастий, підсніжник звичайний (білосніжний), сон-трава, шафран сітчастий, цибуля ведмежа, вовчі ягоди пахучі, тюльпан дібровний, проліски дволиста та сибірська, ряст Маршала, ряст порожнистий та ущільнений, горицвіт весняний, півонія тонколиста, конвалія – це не повний перелік первоцвітів, що зустрічаються в Харківській області. Всі ці рослини знаходяться на межі зникнення,  більшість з них занесена до Червоної книги України.
7 травня 2018 року учні нашого закладу освіти  під керівництвом заступника директора з навчально-виховної роботи Тімко Марини Миколаївни, вчителя географії Мезиненко Ніни Василівни та вчителя трудового навчання Вербицької Тетяни Геннадіївни взяли  участь у турисько-краєзнавчий експедиції до ботанічного заказника «Куп’янський»  з метою ознайомлення учнів з природними об’єктами України, зокрема, станом популяції рідкісних первоцвітів (півонії тонколистої), виховання любові до рідної природи, розширення світогляду та пропаганди здорового способу життя, закріплення навичок орієнтування на місцевості. 
Ботанічний заказник «Куп’янський», загальною площею 57,0 га., створений рішенням виконавчого комітету обласної ради народних депутатів від 03.12.1984 року № 562. Він  знаходиться у Куп’янському районі, (Ягідненська сільська рада урочище ТОВ СП „Ягідне”) і входить до складу природно-заповідного фонду України,  охороняється як національне надбання і є складовою частиною світової системи природних територій та об’єктів, що перебувають під особливою охороною. Заказник оголошений з метою збереження у природному стані типової ділянки для Харківської області справжніх типчаково-ковилових степів.
Завданнями заказника є:
         - збереження у природному стані місця, де ростуть рослини, занесені до Європейського Червоного списку, Червоної книги України та цінні лікарські рослини;
         - підтримка загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища;
         - проведення науково дослідної та навчально-виховної роботи на основі угод, укладених із Ягідненською  сільської радою за погодженням з державним правлінням екології та природних ресурсів в Харківській області.
Під час турисько-краєзнавчої експедиції було виявлено, що в цілому, рослинний покрив заказника «Куп'янський» характеризується значним флористичним та фітоценотичним різноманіттям. Відмічена наявність раритетних видів та угруповань.  У рослинно­му покриві дослідженого заказника виявлено ценози рідкісних та зникаючих рослинних угруповань, занесе­них до Зеленої книги України (1987). Перш за все, це угруповання формації Paeonieta tenuifoliae. Цей вид тут має значну рясність, його популяція в гарному стані, переважна більшість особин квітують, утворюю­чи барвисті плями. 
Але учасників експедиції бентежить стан заказника, візуальне зменшенням його території, ставлення фермерських господарств та сільської ради до проблеми охоронних територій (знаки, що регламентують територію заказника відсутні, технічне використання земель проводиться впритул до заказника, а в деяких місцях заходить на його територію, використовуються добрива, які попадають на охороні грунти, що призводить до зміни ботанічного різномаіття). 



Актуальною проблемою заказника «Куп’янський» є випалювання трав’янистого покриву, що є причиною збільшення популяції дерези, яка має агресивно-домінантну характеристику. Збільшення популяції цієї рослини веде до повного зникнення типової степової рослинності. На жаль, сільська рада не приділяє уваги цьому питанню.
Загальновідомо, що степи були основним еколого-етнічним середовищем для формування і становлення українського етносу з часів появи тваринництва і землеробства у трипільців. На степових просторах відбувався розвиток культури, побуту і світогляду наших предків (скіфів, печенігів, половців, праслов’ян та інших народів), котрі населяли ці території, обожнювали природу степу, оспівували її у піснях, думах та легендах. Завдяки степовій рослинності утворилися наші чорноземи — один із найбагатших типів наявних у природі ґрунтів.
Але зараз степ як екосистема в Україні опинився під загрозою зникнення. Не зважаючи на певний відсоток заповідності, держава щодня втрачає степ як основний елемент ландшафту та генофонд унікальної флори та фауни. Ми це бачимо на прикладі стану заказника «Куп’янський». Тому розширення мережі природно-заповідних територій степового регіону Харківщини, вважаємо, першочерговою задачею для екологів, туристів та небайдужих людей.







неділя, 4 березня 2018 р.

Екскурсія до Приватного акціонерного підприємства «Зміївська овочева фабрика».




Україна демонструє розвиток тепличних підприємств попри перепони, з якими вона стикається вже кілька років поспіль.  Щорічно в країні закриваються промислові тепличні господарства, які стали збитковими, в той самий час відкриваються нові сучасні, і, головне, продуктивніші теплиці. На одному з таких підприємств побували учні нашого закладу.




21 лютого 2018 року в рамках проекту «Моя професія – мій вибір, мій успіх» з метою профорієнтаційної роботи було організовано екскурсію до Приватного акціонерного підприємства «Зміївська  овочева фабрика». Учні ознайомилися з організацією підприємства, співробітники якого провели змістовну екскурсію по тепличному господарству.